"Було ще зовсЁм не пЁзно, десь трохи по четвертЁй, коли важке червоне сонце плавно сховалося за найближчою дев▓ятиповерхЁвкою й Ёз вЁкна шосто© палати стало видно, як по рожево-сЁрому снЁгу туди й сюди снують люди в темному, переважно чорному й коричневому, вбраннЁ. грудень щойно доходив сво╨© середини, день мав Ёще коротшати десь Ёз тиждень-пЁвтора, аби потЁм потроху, по маленькЁй свЁтлянЁй крапельцЁ, розпочати зворотне зростання..."