"╡де-бреде Очамимря. ╡де коли берегами, а коли й руслом РЁки, мЁлководдям, очеретами прибережними. ╡де-бреде, довгим хвостом по водЁ хляпа╨. голодним позирком лЁворуч-праворуч зирить: де зайця якого зауважить, Ёнде ондатра з води вилЁзла погрЁтися - Поженеться, ухопить, гам - Ё нема! Жабою великою необережною також не гребу╨. ПомЁтила понад берегом лисицю, кинулась було, та не здолала: замала Ёще з хижою звЁриною битися. Ну, нЁчого, вона Ёще росте, вона ще виросте..."